Зміни до програми із зарубіжної літератури у 2016-17 н.р.
Зарубіжна література
Вивчення зарубіжної літератури в
5-8 класах здійснюватиметься за
програмою: Світова література. 5–9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних
закладів. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2013 (зі
змінами, затвердженими наказом МОН від
29.05.2015 № 585).
У 9 класах - за програмою:
Зарубіжна література. 5–12 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних
закладів. – К.: Ірпінь: Перун, 2005.
У 10-11 класах – за
програмами, затвердженими наказом Міністерства від 28.10.2010 №1021, крім рівня
стандарту. Рівень стандарту зі змінами, затвердженими
наказом МОН від 14.07.2016 № 826.
Програми курсів за вибором і
факультативів:
Збірник програм курсів за вибором
і факультативів із зарубіжної літератури.
5 - 7 класи: Біла Церква: ТОВ «ОФСЕТ»;
Збірник програм курсів за вибором
і факультативів із зарубіжної літератури.
8 - 11 класи: Біла Церква: ТОВ «ОФСЕТ».
Звертаємо увагу на зміни, внесені
в 2015 році до програми із зарубіжної
літератури для 8 класу:
збільшено кількість годин (на
1) на вивчення теми «Античність»;
спрощено зміст розділів
«Веди», «Коран».
теми «Бароко» і «Класицизм»
об’єднано в одну тему «Бароко і класицизм», відповідно спрощено їх зміст;
здійснено заміну двох віршів
Дж. Донна на сонет «Щоб мучить мене…». Вірші «Галерник» Л. де Гонгори
і «Щоб мучить мене…» Дж. Донна винесено на альтернативне вивчення (1 за
вибором учителя);
тему «Просвітництво»
перенесено до 9 класу;
тему «Сучасна література»
замінено на тему «Література XX-XXI ст.», до якої з 6 класу
перенесено повість-казку «Маленький принц» А. де Сент-Екзюпері.
У 8 класі розпочинається
новий етап літературної освіти – системного читання, тому головним об’єктом
уваги стане перебіг літературного процесу від давнини до XVII століття (етап
системного читання продовжиться в 9 класі). У 8 класі учні мають отримати
цілісне уявлення про літературно-культурні епохи (античність, Середньовіччя,
Відродження, бароко і класицизм), усвідомити їхні характерні ознаки,
особливості розуміння краси в різні часи та в різних країнах, а також
долучитися до визначних шедеврів словесності в межах епох, визначених
програмою.
У 8 класі учні отримують
уявлення про священні книги людства (Веди, Біблія, Коран) як пам’ятки культури,
про їхню структуру, провідні образи, специфіку втілення у видах мистецтва.
Вивчення священних книг має сприяти формуванню в учнів толерантного ставлення
до людей різних віросповідань, а також розумінню глибинних витоків культури.
Обізнаність із золотим фондом
літератури в найкращих українських перекладах має сприяти розширенню ерудиції
учнів, усвідомленню місця України на тлі світової культури, вихованню високої
особистої культури.
Твори сучасних авторів Європи
та США (запропоновані в програмі на вибір)
мають допомогти учням інтегруватися у XXI століття через культуру,
познайомитися із сучасними підлітковими романами, замислитися над питаннями, що
виникають у школярів у процесі дорослішання й вибору власного життєвого шляху.
У 8 класі учні дедалі більше
залучаються до роботи з інформаційними ресурсами, творчо-проектної діяльності,
групової роботи, діалогових форм
(дискусія, виступ перед аудиторією, виступ у блозі тощо).
До
навчальної програми із зарубіжної літератури (10-11 класи, рівень стандарту)
внесено такі зміни:
- максимально
мінімізовано рубрику “Державні вимоги до рівня підготовки учнів”, а саме:
скорочено розділ “Теорія літератури” (вилучено теоретико-літературні терміни й
поняття: “алюзія”, “ремінісценція” тощо); зменшено кількість творів для
текстуального вивчення (так, повністю вилучено розділ, присвячений вивченню
творчості поета Миколи Некрасова, зокрема його віршів “На смерть Шевченка”,
“Роздуми біля парадного під’їзду”, “Трійка”, “О шостій вчора завернув...”; із
розділу, присвяченого творчості французького поета Гійома Аполлінера, вилучено
поезію “Лорелея”).
Викладання зарубіжної
літератури в загальноосвітніх навчальних закладах України здійснюється українською
мовою. Твори зарубіжних письменників в курсі зарубіжної літератури
вивчаються в українських перекладах. Для зіставлення можливе залучення
перекладів, переспівів іншими мовами, якими володіють учні (англійською,
німецькою, французькою тощо). За наявності необхідних умов бажаним є розгляд
художніх текстів (у фрагментах або цілісно) мовами оригіналів. У такому разі
предмет «Зарубіжна література» виконує додаткову функцію вдосконалення володіння учнями іноземними та іншими мовами.
З метою систематизації та
упорядкування навантаження учнів протягом навчального року подаємо
рекомендовану кількість видів контролю у процесі вивчення зарубіжної літератури в кожному класі. Поданий у
таблиці розподіл годин є мінімальним і
обов’язковим для проведення в кожному семестрі. Учитель на власний розсуд
може збільшити кількість видів контрою відповідно до рівня підготовки учнів,
особливостей класу тощо.
Обов’язкова кількість видів контролю
5–9 класи
Класи
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
|||||
Семестри
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
Контрольні роботи
у формі:
контрольного класного твору;
виконання інших завдань (тестів, відповідей
на запитання тощо)
|
2
–
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
Уроки розвитку мовлення*
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
Уроки позакласного читання
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
2
|
1
|
1
|
Перевірка зошитів
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
У 8–9 класах з
поглибленим вивченням зарубіжної літератури пропорційно збільшується кількість
контрольних робіт та уроків розвитку мовлення (на розсуд учителя визначається
кількість і види контрольних робіт).
10–11 класи
Класи
|
10
|
11
|
10
|
11
|
10
|
11
|
||||||||||
Семестри
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
||||
Рівні
|
Рівень
стандарту
|
Академічний
рівень
|
Профільний
рівень
|
|||||||||||||
Контрольні роботи
у формі:
контрольного класного твору;
виконання інших завдань (тестів, відповідей на запитання тощо)
|
2
1
1
|
2
1
1
|
2
1
1
|
2
1
1
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
4
1
3
|
4
1
3
|
4
1
3
|
4
1
3
|
||||
Уроки розвитку мовлення*
|
2
у+п
|
2
у+п
|
2
у+п
|
2
у+п
|
2
у+п
|
2
у+п
|
2
у+п
|
2
у+п
|
3
1у+2п
|
3
2у+1п
|
3
1у+2п
|
3
2у+1п
|
||||
Уроки позакласного читання
|
1
|
1
|
1
|
1
|
2
|
2
|
1
|
1
|
2
|
2
|
2
|
2
|
||||
Перевірка зошитів
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
4
|
5
|
||||
У кожному семестрі
обов’язковим є проведення двох уроків розвитку мовлення: одного уроку усного
розвитку мовлення, а другого – писемного. Умовне позначення у таблиці – (у + п).
Під час оцінювання зошита із зарубіжної
літератури слід ураховувати наявність різних видів робіт; грамотність (якість
виконання робіт); охайність; уміння правильно оформлювати роботи (дотримання
вимог до оформлення орфографічного режиму).
Оцінку за ведення зошита із зарубіжної
літератури виставляють у кожному класі окремою колонкою в журналі раз на місяць
і враховують як поточну до найближчої тематичної.
Оцінка за контрольний твір із зарубіжної
літератури є середнім арифметичним за зміст і грамотність, яку
виставляють в колонці з датою написання роботи, надпис у журнальній колонці «Твір» не робиться.
Оцінку за читання напам’ять
поетичних або прозових творів із
зарубіжної літератури виставляють у
колонку без дати з надписом «Напам’ять».
Під час підготовки вчителів
до уроків радимо використовувати періодичні фахові видання: журнали «Всесвітня
література в школах України», «Зарубіжна література в школах України», газету «Світова література».
Методичні
рекомендації
щодо викладання іноземних мов у
2016/2017 н.р.
Геополітичні, комунікаційні та
технологічні зміни в суспільстві втягнули як в безпосереднє так і в
опосередковане спілкування доволі велику кількість людей різноманітного віку, професій,
інтересів. Відповідно зросли і потреби у використанні іноземних мов. Особливо
актуальним на сьогодні є інтерактивний підхід до вивчення іноземних мов, у
сфері розвитку культури мовлення, та розвиток таких компетенцій як: мовна,
мовленнєва і соціокультурна. Для сучасної мовної освіти вкрай необхідні
міжпредметна інтеграція, багаторівневість, варіативність та орієнтація на
міжкультурний аспект в оволодінні мовами.
Нові завдання
вимагають змін до рівнів володіння іноземними мовами, визначення нових підходів
до відбору змісту та організації матеріалів, використання адекватних форм та
видів контролю.
Слід
враховувати, що навчальні програми з іноземних мов не встановлюють порядок
(послідовність) вивчення предметної тематики у рамках навчального року, а лише
вказують на зміст, вивчення котрого є об'єктом тематичного контролю та
оцінювання у рамках семестрового і підсумкового контролю.
Програми з
іноземних мов мають наскрізний характер та представлені в єдиній системі, в
діяльнісній термінології з чітко вираженою кореляцією між класами.
Інваріанта складова Типового
навчального плану основної школи
забезпечує реалізацію змісту іншомовної освіти на рівні Державного
стандарту.
Якість загальної
середньої освіти забезпечується через
реалізацію інваріантної та варіативної частин навчального плану, які
обов'язково фінансуються з відповідних бюджетів. Предмети та курси за
вибором визначаються загальноосвітнім навчальним закладом у межах гранично
допустимого навчального навантаження з урахуванням інтересів та потреб учнів, а
також рівня навчально-методичного та кадрового забезпечення закладу.
Зміст навчання
іноземної мови в школі реалізується через основні цілі направлені на розвиток в
учнів культури спілкування в процесі формування всіх компонентів іншомовної
комунікативної компетенції. Це передбачає формування як чисто лінгвістичних
навиків (лексичних, фонетичних, граматичних), так і їхнє нормативне
використання в усному та писемному мовленні. Зміст і структура предмета
іноземна мова визначається:
-
комунікативними цілями і задачами;
-
варіативністю змісту навчання іноземної
мови в різних типах шкіл;
-
кількістю годин, що відводиться на
вивчення іноземних мов;
-
віковими особливостями учнів;
-
міжпредметними зв'язками.
На
початковому етапі навчання (1-4 класи) велике значення має створення психологічних та дидактичних умов для розвитку в
учнів початкових класів бажання вивчати іноземну мову, стимулювання
потреб в ознайомленні зі світом закордонних ровесників та використання
іноземної мови для цих цілей; формування елементарних умінь міжособистісного
спілкування іноземною мовою з опорою на рідну мову. Вивчення іноземної мови в
початковій школі направлено на:
- створення
умов для ранньої комунікативно-психологічної адаптації до нового мовного світу,
що відрізняється від світу рідної мови і культури, і для подолання у подальшому
психологічного бар'єру у використанні іноземної мови як засобу комунікації;
- ознайомлення
з іншомовним пісенним, віршованим та казковим фольклором, світом ігор та
розваг;
- набуття
дітьми соціального досвіду за рахунок розширення спектру комунікативних ролей у
ситуаціях сімейного та шкільного спілкування, з друзями і дорослими іноземною
мовою;
- формування
уявлень про спільні риси та особливості спілкування рідною та іноземною мовою;
- формування
елементарних комунікативних умінь у 4-х видах мовленнєвої діяльності з
урахуванням можливостей та потреб молодших школярів;
- формування
деяких універсальних лінгвістичних понять, що спостерігаються в рідній та
іноземній мовах.
На середньому
етапі основної школи (5-9 класи) в центрі уваги знаходиться послідовний та
систематичний розвиток в учнів всіх складових комунікативної компетенції в
процесі оволодіння ними різноманітними стратегіями говоріння, читання,
аудіювання, письма.
Навчання
іноземної мови на цьому етапі направлено на опанування мовою як засобом
міжкультурного спілкування через:
- формування і
розвиток базових комунікативних умінь
в основних видах мовленнєвої діяльності;
- соціокультурний
розвиток учнів у контексті європейської та світової культури за допомогою
країнознавчого, культурознавчого матеріалів;
- формування
умінь представити рідну культуру і країну в умовах іншомовного міжкультурного
спілкування;
- ознайомлення
учнів з доступними для них стратегіями самостійного вивчення мов і культур.
На завершальному
етапі середньої школи (10-11 класи) вивчення іноземної мови завершується
формування комунікативної компетенції на рівні (В1+), що забезпечує
використання іноземної мови у ситуаціях офіційного і неофіційного спілкування в
навчальній соціально-побутовій, культурній, адміністративній сферах
комунікативної взаємодії.
Завдання і зміст іншомовного навчального
спілкування старшокласників варіюються з урахуванням профілю школи і
розширюються за рахунок міждисциплінарного підключення іноземної мови до
вивчення інших предметів. Навчання іноземної мови на профільному рівні
спрямовано на:
- Розвиток
комунікативної культури та соціокультурної освіченості школярів, що дозволяє їм
бути рівноправними партнерами міжкультурного спілкування іноземною мовою в
побутовій, культурній та навчально-професійній сферах;
- Навчання
етики дискусійного спілкування іноземною мовою при обговоренні культури, стилів
і способу життя людей;
- Розвиток
загальнонавчальних умінь збирати, систематизувати й узагальнювати
культурознавчу та іншу інформацію, що представляє інтерес для учнів;
- Ознайомлення учнів з технологіями самоконтролю
і самооцінки рівня володіння мовою;
- Розвиток вмінь представляти рідну країну і
культуру, способів життя людей в процесі іншомовного культурного спілкування;
- Використання іноземної мови у
професійно-орієнтованому освіті.
Залежно від профілю школи останнє
передбачає професійно-орієнтоване навчання іноземної мови при вивченні:
- гуманітарних
дисциплін (історія, література, світова художня культура,суспільствознавство)
за допомогою спецкурсів іноземною мовою або інтегрованих курсів з
країнознавства і культурознавство, курсу з підготовки гідів-перекладачів та ін;
-
природничо-математичних
дисциплін через спецкурси іноземною мовою на інтерактивній основі, курси з
технічного перекладу та інші курси, що надають мовну підтримку для профільної
освіти і спілкування школярів;
-
дисциплін, орієнтованих на конкретну
професію, за допомогою профільно-орієнтованих мовних курсів для учнів
професійно-технічних ліцеїв.
Середня школа також повинна
створювати умови і стимулювати школярів до вивчення кількох іноземних мов з
урахуванням потреб як самих учнів, так і суспільства в цілому.
Вимоги до виконання письмових робіті перевірки зошитів із загальноосвітніх дисциплін
1. Вимоги до виконання письмових робіт і перевірки зошитів
1.1. Загальні вимоги до ведення учнівських
зошитів
Правильне, грамотне і охайне
виконання письмових завдань привчає учня до систематичної праці, формує повагу
до неї, звичку до чистоти, охайності та порядку.
Усі записи в зошитах учні повинні
виконувати з дотриманням таких вимог:
·
писати охайно, розбірливим почерком, синім чорнилом;
·
зберігати поля з зовнішньої сторони;
·
вказувати дату виконання роботи;
·
вказувати, де виконується робота (класна чи домашня), позначати номер
вправи, приклада, задачі;
·
креслення виконувати олівцем (у випадку необхідності – із застосуванням
лінійки та циркуля), а умовні позначення до них підписувати ручкою;
·
дотримуватися абзаців, однакових інтервалів між словами, дописувати кожен
рядок до кінця, орієнтуючись на правила переносу, не виходячи за межі рядка;
·
якщо потрібно виправити помилку, учень має закреслити неправильно написану
літеру чи цифру навкіс і замість неї зверху написати потрібну літеру чи цифру.
Якщо треба замінити слово, словосполучення, речення чи приклад у ході виконання
роботи, то те, що підлягає зміні, слід охайно закреслити тонкою горизонтальною
лінією, а не витирати гумкою, замальовувати коректором чи брати в дужки (дужки
є пунктуаційним знаком), і далі написати правильно;
·
виправлення (закреслення чи поновлення) написаного робити ручкою, а не
олівцем!!!
1.2. Загальні вимоги до перевірки письмових робіт
Усі записи, помітки й виправлення
в учнівських роботах слід виконувати ручкою з червоним чорнилом.
Виявлені
помилки (в тексті або обчисленнях) чи неправильно вжите слово викладач
підкреслює або закреслює скісною рискою, надписуючи правильно, і ставить
помітку на полях. Виправляти неправильний результат по написаному не
дозволяється.
2. Вимоги до виконання і перевірки письмових робіт з української
мови й літератури та світової (зарубіжної) літератури
2.1. Види письмових робіт
2.1.1.
Основними видами класних і домашніх письмових робіт учнів з українськоїмови є:
·
класні й домашні вправи;
·
словникові диктанти;
·
навчальні диктанти, твори й перекази;
·
самостійні роботи;
·
тестові завдання (як відкритої, так і закритої форми);
·
складання таблиць, схем, написання конспектів, робота зі словниками та інші
види робіт, передбачені чинними програмами.
2.1.2.
Основними видами класних і домашніх письмових робіт з української тасвітової (зарубіжної) літератури є:
·
відповідь на поставлене в підручнику або викладачем запитання;
·
написання навчальних класних і домашніх творів;
·
виконання самостійних творчих робіт (написання віршів, оповідань,
есе,створення проектів, підготовка доповідей, рефератів тощо);
·
тестування;
·
складання планів (простих і складних);
·
складання таблиць, схем римування, партитур, написання конспектів, робота з
цитатним матеріалом, з літературними джерелами, додатковою науковою, критичною
та словниково-довідковою літературою та інші види робіт, передбачені чинними
програмами.
2.1.3. Основними видами класних
і домашніх усних робіт з української та світової (зарубіжної) літератури є:
·
виразне читання художніх текстів;
·
відповідь на поставлене в підручнику або викладачем запитання;
·
складання усних навчальних класних і домашніх творів різних жанрів і обсягу;
·
читання напам‘ять;
·
переказ (докладний і стислий) тощо.
2.1.4.
Основними видами контрольних робіт з української та світової (зарубіжної) літератури є:
·
тест;
·
розгорнуті відповіді на запитання;
·
твір.
2.2. Кількість контрольних робіт
2.2.1. Кількість тематичних
контрольних робіт з української мови,
української тасвітової (зарубіжної)
літератури повинна відповідати вимогам чинної програми.
2.2.2. Кількість контрольних
робіт з усіх видів мовленнєвої діяльності повинна відповідати вимогам чинної
програми.
2.2.3. Кількість контрольних
творів з української та світової (зарубіжної) літератури – два
контрольні твори на семестр (один класний і один домашній).
2.3. Аналіз контрольних робіт
Аналіз контрольних письмових
творів і переказів, а також контрольних диктантів виконують у робочому зошиті.
2.4. Кількість і призначення учнівських зошитів
2.4.1. Для виконання основних
видів класних і домашніх письмових робіт з української
мови учні повинні мати один робочий зошит (у ньому учні виконують роботи,
зазначені в пункті 2.1.1).
2.4.2. Для контрольних робіт з української мови в учнів повинен бути
один зошит.
2.4.3. Для виконання основних
видів класних і домашніх письмових робіт з української
та світової(зарубіжної) літератури в учнів має бути по одному зошиту (в них
учні виконують роботи, зазначені в пункті 2.1.2).
2.4.4. Для контрольних робіт з української та світової (зарубіжної)
літератури використовують по одному зошиту (у них учні виконують роботи,
зазначені в пунктах 2.1.4).
2.4.5. Для навчальних і
контрольних видів письмових робіт використовують зошити в лінійку (з позначеним
полем).
2.4.6. Зошити для контрольних
робіт мають зберігатися протягом навчального року.
2.5. Порядок перевірки письмових робіт
2.5.1. Зошити для навчальних
класних і домашніх робіт з української
мови перевіряють двічі на місяць.
2.5.2. Зошити для навчальних
класних і домашніх робіт з української тасвітової
(зарубіжної) літератури перевіряють раз
на місяць у кожній групі.
2.5.3. Оцінки за ведення зошитів
з української мови, української тасвітової (зарубіжної) літератури
виставляють один раз на місяць
окремою колонкою в журналі і враховують як поточну до найближчої тематичної
атестації.
2.5.4. Виставляючи оцінку за
ведення зошита з мови чи літератури, слід ураховувати такі
критерії:
·
наявність різних видів робіт;
·
грамотність (якість виконання робіт);
·
охайність;
·
уміння правильно оформляти роботи (дотримання вимог орфографічного режиму).
2.5.5. Виставляючи оцінку за
ведення зошита з літератури(української
чи світової(зарубіжної)), викладач
обов’язково перевіряє кілька робіт з метою виставлення аргументованої,
об’єктивної оцінки, але кількість цих робіт визначає на власний розсуд (але не менше
двох на місяць).
2.5.6. Ведення зошитів з української мови та літератури й світової(зарубіжної)літератури
оцінюється оцінкою від 1 до 12 балів.
2.6. Орфографічний режим
2.6.1. Записи в зошиті виконують
кульковою ручкою з синім чорнилом чи його відтінками (для підкреслення членів
речення, позначення значущих частин слова, оформлення таблиць, схем тощо
використовують простий олівець).
2.6.2. Між класною та домашньою
роботою пропускають два рядки (між видами робіт, що входять до складу класної
чи домашньої роботи, рядків не пропускають).
2.6.3. Дату класної, домашньої чи
контрольної роботи з української мови
йлітератури тасвітової(зарубіжної) літератури записують так: в першому
рядку дату записують словами, а в другому – вид роботи (класна, домашня чи
контрольна). У зошитах з української
та світової(зарубіжної) літератури
можливим є й інше оформлення: в першому рядку записують вид роботи, а на полі
цього ж рядка зазначають дату цифрами.
У
зошитах для контрольних робіт з української
мови та літератури й світової(зарубіжної) літератури
записується дата й тема, у межах якої виконується контрольна робота.
2.6.4. Після заголовків, назв
видів робіт, підпису зошита крапку не ставлять.
3. Вимоги до виконання і перевірки
письмових робіт з іноземнихмов
Для
виконання всіх видів навчальних робіт з іноземної
мови рекомендовано мати один зошит. Для виконання тематичних підсумкових,
контрольних робіт бажано завести окремі зошити. У зошитах перевіряються
найбільш значимі роботи, але з таким розрахунком, щоб один раз в
місяцьперевірялись роботи всіх учнів.
Наявність словників перевіряється
один раз у семестр. Викладач виправляє помилки і ставить підпис та дату
перевірки.
Всі
записи в зошитах учні повинні проводити з урахуванням наступних вимог:
·
писати акуратно та розбірливо;
·
записувати словами дату виконання роботи (назву дня тижня, число та
місяць). Дата в зошитах з іноземних мов
записується так, як це прийнято у країні, мова якої вивчається. Після дати
необхідно вказати, де виконується робота (класна чи домашня робота);
·
вказати номер вправи, або вид роботи, що виконується;
·
зошити та словники з іноземної мови
підписуються мовою, яка вивчається.
Результати
перевірки зошитів виставляються до журналу теоретичного навчання один раз у
місяць у графу без дати з надписом Зошит
і не враховуються при виставленні тематичного або семестрового балу.
4. Вимоги до виконання і
перевірки письмових робіт з математики
Ведення зошитів з математики учнями навчальних закладів є
обов’язковими.У зошитах виконуються
письмові класні, домашні та контрольні роботи. Основними видами класних і
домашніх письмових робіт з математики
є:
·
розв’язування задач і вправ;
·
оформлення результатів виконання лабораторних, практичних робіт;
·
складання аналітичних та узагальнюючих таблиць, схем, написання рефератів
тощо;
·
самостійні та контрольні роботи.
Для
виконання всіх видів письмових робіт з
математики необхідно мати робочий зошит.
Форми
поточних та підсумкових письмових робіт:
·
контрольні роботи з різнорівневими завданнями;
·
контрольні роботи в тестовій формі;
·
комбіновані контрольні роботи;
·
самостійні роботи.
Для контрольного тематичного
оцінювання передбачаються окремі зошити чи аркуші, що зберігаються протягом
навчального року в ПТНЗ.
Зошити,
в яких виконуються навчальні класні і домашні роботи, рекомендується перевіряти
один раз на місяць у кожного учня (кількість перевірених робіт – не менше двох
на вибір викладача).
Тематичні
контрольні роботи перевіряються у всіх учнів з наступною корекційною роботою в
тих самих зошитах.
Оцінка
за ведення зошитів з математики
виставляється до журналу теоретичного навчання. При цьому до уваги беруться
наявність і правильність виконання класних і домашніх робіт, оцінки за поточну
перевірку зошитів, охайність ведення зошитів.
Усі контрольні роботи викладач
обов’язково оцінює і виставляє відповідні бали до журналу. За самостійні
поточні письмові роботи оцінка може виставлятися до журналу не всім учням.
Вимоги щодо письмового оформлення
робіт з математики не повинні
зводитися до нав’язування учням єдиної форми запису розв’язування задач і
вправ. Останні можуть мати скорочений вигляд з використанням
теоретико-множинної та логічної символіки. Відомо, що вміння стисло і чітко
записувати розв’язання задач свідчать про достатній рівень розвитку логічного
мислення. Викладач може також перевіряти та оцінювати частину письмової роботи
(задачу, приклад, побудову графіка тощо).
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ
МОН
від_03.06.2008 №_496_
Інструкція
з ведення класного журналу учнів
5-11(12) класів
загальноосвітніх навчальних закладів
1.
Загальні положення
1.1. Цією Інструкцією визначається порядок ведення
класного журналу та оцінювання навчальних досягнень учнів 5-11(12) класів
загальноосвітніх навчальних закладів
1.2. Дія Інструкції поширюється на загальноосвітні
навчальні заклади усіх типів та форм власності.
2. Порядок ведення класного журналу
2.1.
Загальні вимоги до
ведення класного журналу
Класний журнал (далі - журнал) – це обов’язковий
документ загальноосвітнього навчального закладу, в якому фіксуються результати навчальних
досягнень учнів, відвідування ними занять,
стан виконання навчальних програм тощо.
Журнал має розділи:
І «Облік відвідування»;
II «Облік навчальних досягнень учнів»;
III «Облік проведення навчальних екскурсій та практики»;
IV «Зведений облік навчальних досягнень учнів»;
V «Облік проведення бесід, інструктажів, заходів з
безпеки життєдіяльності»;
VI «Загальні відомості про учнів»;
VII «Зведена таблиця руху учнів класу та їх досягнень у
навчанні»;
VIII «Зауваження до ведення журналу».
Журнали класів на
одній паралелі позначаються цифрами і
відповідними літерами українського алфавіту, наприклад: 5-А клас, 5-Б клас, 10-А
клас, 10-Б клас тощо.
Розподіл кількості
сторінок для навчальних предметів та курсів за вибором відповідно до робочого
навчального плану загальноосвітнього навчального закладу з урахуванням
поділу класів на групи при вивченні
окремих предметів та профільності
навчання здійснює керівник навчального закладу або його заступник з навчально-виховної роботи.
Ведення журналу здійснюється класним керівником та вчителями. Вони несуть особисту відповідальність за своєчасність, стан та достовірність записів.
Записи в журналі ведуться державною мовою. З іноземних мов частково допускається запис змісту уроку та
завдання додому мовою вивчення
предмета.
Записи проводяться чорнилами
(пастою) одного (чорного або синього)
кольору, чітко й охайно. На сторінках журналу не допускаються будь-які
виправлення. У разі помилкового або неправильного запису поряд робиться
правильний, який засвідчується підписом керівника навчального закладу та
скріплюється печаткою.
Класний керівник
заповнює розділи: І «Облік відвідування»; V «Облік проведення бесід, інструктажів, заходів з
безпеки життєдіяльності»; VI «Загальні відомості про учнів»; VII «Зведена таблиця руху учнів класу та їх досягнень у
навчанні» та переносить до розділу ІV «Зведений облік навчальних досягнень учнів»
наприкінці семестрів та року оцінки з відповідних предметних сторінок.
У розділі І «Облік відвідування» відсутність учня (учениці) записується у вигляді дробу, чисельник якого
вказує на причину відсутності (н – відсутність учня (учениці), хв - відсутність через хворобу), а знаменник - на
кількість пропущених уроків. Наприкінці кожного семестру
та навчального року підбивається
підсумок загальної кількості пропущених учнем уроків.
Відсутність учня
(учениці) на уроці позначається літерою н.
У розділі ІІ «Облік навчальних досягнень учнів» класний керівник записує в алфавітному
порядку прізвища та імена учнів, назву навчального предмета відповідно до
навчального плану, прізвище, ім’я та по батькові вчителя, який його викладає.
Дата проведення занять
записується дробом, чисельник якого є датою, а знаменник – місяцем поточного
року. Наприклад, 04/09 означає, що заняття проведено четвертого вересня.
У разі проведення здвоєних уроків (у тому числі семінарських
занять) дата і тема кожного уроку (семінару) записуються окремо.
Усі записи щодо оцінювання різних видів
діяльності та контролю роблять у формі називного відмінка: «зошит», а не «за
зошит»; «І семестр», а не «за І семестр»; «практична робота», а не «за
практичну роботу» тощо.
Оцінювання
навчальних досягнень учнів здійснюється за 12-бальною системою (шкалою) і його результати позначаються цифрами від 1 до 12. Критерії оцінювання навчальних досягнень реалізуються в нормах оцінок, які
встановлюють чітке співвідношення між вимогами до знань, умінь і навичок та показником оцінки в балах.
У разі неатестації учня робиться
відповідний запис: н/а (не атестований(а)).
Учням, які за станом здоров’я зараховані до спеціальної групи з фізичної
культури, при виставленні тематичних, семестрових та річного балів робиться відповідний запис : зар. (зараховано)
У випадках, коли учні звільнені за станом
здоров’я від занять з фізичної культури, трудового навчання, навчального
предмету «Захист Вітчизни», при
виставленні тематичних, семестрових та річного балів робиться відповідний запис:
зв. (звільнений (а)).
Учням, які прибули з інших країн та у
поточному навчальному році вивчали українську мову, але їх навчальні досягнення
не оцінювалися, при виставленні
семестрових та річного балів робиться відповідний запис:
вивч.(вивчав (ла)).
При оцінюванні кожного з
видів мовленнєвої діяльності (українська мова, іноземні мови, мови національних меншин) оцінки виставляються та враховуються як
поточні.
У графі «Зміст уроку»
відповідно до календарного планування стисло записується тема уроку, контрольної,
практичної, лабораторної роботи тощо.
У графі «Завдання додому» стисло
записується його зміст (прочитати, вивчити напам’ять, повторити тощо),
параграфи (сторінки) підручника, номери завдань, вправ тощо.
У випадку
відсутності вчителя педагогічний
працівник, який його заміняє, у графі
«завдання додому» після запису домашнього завдання записує «заміна»,
прізвище, ініціали та засвідчує запис
власним підписом.
У розділі III журналу «Облік проведення навчальних екскурсій та
практики» вчителем записується дата і зміст проведення навчальних екскурсій,
навчальної практики, що проводяться у терміни, визначені Міністерством освіти і науки України на ці
види навчальної діяльності.
Поруч із тематикою екскурсії вказується
в дужках відповідна кількість годин її проведення.
2.2.
Контроль за веденням класного
журналу
Перевірка
керівником (заступником керівника) навчального закладу стану ведення
журналу здійснюється протягом навчального року не менше 4 разів.
У розділі VIII
«Зауваження до ведення журналу» керівник загальноосвітнього навчального
закладу, його заступник та особи,
уповноважені відповідними органами управління освітою, які мають право здійснювати контроль за
діяльністю навчального закладу, записують зауваження до ведення журналу із
зазначенням дати перевірки, та у разі необхідності, - термін усунення зауважень. Учитель ставить
підпис та дату про ознайомлення із
зауваженнями та, за необхідності, - відмітку про усунення недоліків.
Контроль за станом ведення класних
журналів та їх збереженням як архівних
документів покладається на керівника навчального закладу.
3. Оцінювання навчальних досягнень учнів
3.1.
Загальні поняття
Основними видами оцінювання навчальних
досягнень учнів є поточне та підсумкове
(тематичне, семестрове, річне), державна підсумкова атестація.
Оцінювання навчальних досягнень учнів
здійснюється відповідно до критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у
системі загальної середньої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і
науки України від 05.05.2008 № 371.
Обов'язковому оцінюванню підлягають
навчальні досягнення учнів з предметів інваріантної та варіативної
складових робочого навчального плану
закладу.
Не підлягають обов’язковому оцінюванню
навчальні досягнення учнів з факультативних, групових та індивідуальних занять,
які фіксуються в окремому (спеціальному) журналі.
З метою якісного оцінювання навчальних
досягнень учнів та для забезпечення
оптимальної організації виконання обов’язкових письмових робіт
керівником навчального закладу (його заступником) складається графік проведення
окремо на І та ІІ семестри. Графік передбачає проведення, як правило, не більше
однієї письмової контрольної роботи
протягом навчального дня.
3.2.
Виставлення оцінок до класного журналу
Поточна
оцінка виставляється до класного
журналу в колонку з надписом, що засвідчує дату проведення заняття, коли
здійснювалося оцінювання учня (учениці).
Тематична
оцінка виставляється до класного журналу в колонку з
надписом Тематична без дати.
При виставленні тематичної оцінки враховуються
всі види навчальної діяльності, що підлягали оцінюванню протягом
вивчення теми. При цьому проведення окремої тематичної атестації при здійсненні відповідного оцінювання не
передбачається.
Якщо учень (учениця) був(ла) відсутній(я) на уроках протягом вивчення теми, не
виконав(ла) вимоги навчальної програми, у колонку з надписом Тематична виставляється н/а (не атестований(а)).
Тематична оцінка не підлягає коригуванню.
Семестрова оцінка виставляється без дати до класного журналу в колонку
з надписом І семестр, ІІ семестр. Семестрове
оцінювання здійснюється на підставі тематичних оцінок. При
цьому мають враховуватися динаміка
особистих навчальних досягнень учня (учениці) з предмета протягом семестру,
важливість теми, тривалість її вивчення, складність змісту тощо.
Якщо учень (учениця) був(ла) відсутній(я)
на уроках протягом семестру, у відповідну клітинку замість оцінки за І семестр чи ІІ семестр виставляється н/а (не атестований(а)).
Семестрова оцінка може підлягати коригуванню.
Скоригована семестрова оцінка
виставляється без дати у колонку з надписом Скоригована поруч із колонкою І
семестр або ІІ семестр. Колонки для виставлення скоригованих оцінок відводяться навіть за відсутності учнів, які
виявили бажання їх коригувати.
У триденний термін після виставлення семестрової
оцінки батьки (особи, які їх замінюють) учнів (вихованців), які виявили бажання
підвищити результати семестрового оцінювання або з певних причин не були
атестовані, звертаються до керівника загальноосвітнього навчального закладу із
заявою про проведення відповідного оцінювання, у якій мотивують причину та
необхідність його проведення.
Наказом керівника загальноосвітнього навчального
закладу створюється комісія у складі голови (керівник навчального закладу або
його заступник) та членів комісії: голови методичного об’єднання, вчителя, який
викладає предмет у цьому класі, а також затверджується графік проведення
оцінювання. Коригування семестрового
оцінювання проводиться не пізніше п’яти днів після подання заяви. У разі
хвороби учня (учениці) чи інших поважних причин термін може бути подовжено.
Члени комісії готують завдання, що погоджуються на
засіданні шкільного методичного об’єднання і затверджуються керівником навчального закладу. Завдання мають охоплювати зміст
усіх тем, що вивчалися протягом семестру. Оцінювання проводиться у письмовій
формі. Письмові роботи зберігаються протягом року.
На голову комісії покладається відповідальність за
об'єктивність оцінювання та дотримання порядку його проведення. Комісія приймає рішення щодо його результатів та
складає протокол. Рішення цієї комісії є остаточним, при цьому скоригована
семестрова оцінка не може бути нижчою за семестрову.
У разі, якщо учневі не вдалося підвищити результати,
запис у колонку Скоригована не
робиться.
За результатами оцінювання видається відповідний наказ
керівника навчального закладу. Скоригована семестрова оцінка за І семестр
виставляється до початку ІІ семестру, за підсумками ІІ семестру – не пізніше 10
червня поточного навчального року.
Підвищення семестрової оцінки учнями:
-
9-х класів - не
дає їм права на отримання свідоцтва з відзнакою;
-
10-11(12)-х
класів - не дає їм права бути
претендентами на нагородження золотою „За особливі успіхи у навчанні” та
срібною „За успіхи у навчанні” медалями.
Річна
оцінка виставляється до журналу в
колонку з надписом Річна без зазначення дати не раніше, ніж через три дні після
виставлення оцінки за ІІ семестр.
Річне
оцінювання здійснюється на основі
семестрових або скоригованих семестрових оцінок.
У разі коригування учнями оцінки за ІІ
семестр, річна оцінка виставляється їм не пізніше 10 червня поточного року.
У випадку неатестації учня (учениці) за
підсумками двох семестрів у колонку Річна
робиться запис н/а (не
атестований(а)).
Річна
оцінка коригуванню не підлягає.
Виставлення оцінки з державної підсумкової атестації здійснюється у колону з надписом ДПА без
зазначення дати.
За бажанням випускників навчальних закладів системи загальної середньої
освіти як державна підсумкова атестація
можуть бути зараховані результати зовнішнього незалежного оцінювання, про що
видається відповідний наказ керівника навчального закладу. У такому випадку
результати зовнішнього незалежного
оцінювання з конкретного предмету виставляються до журналу у колонку з надписом ДПА.
Прізвища учнів, які виявили бажання
зараховувати результати зовнішнього незалежного оцінювання як державну
підсумкову атестацію, до протоколів
проведення державної підсумкової атестації з предмету не вносяться.
Учням, які не пройшли державну підсумкову атестацію, у колонку з надписом ДПА робиться запис н/а (не атестований(а)).
Випускникам, які звільнені від
проходження державної підсумкової атестації, робиться запис зв (звільнений
(а)).
Учням, яким оцінка з державної
підсумкової атестації переглядалася апеляційною комісією, за її результатами
виставляється оцінка у колонку з надписом Апеляційна
без дати.
3.3.
Оцінювання навчальних екскурсій
та навчальної практики.
Екскурсії, передбачені змістом
навчальної програми, обліковуються на відповідних сторінках
навчальних предметів класного журналу та можуть оцінюватися вчителем.
Відповідно
до методичних рекомендацій щодо організації
навчально-виховного процесу під час проведення навчальних екскурсій та
навчальної практики учнів загальноосвітніх навчальних закладів (від 06.02.08 р.
№ 1/9 061) навчальна практика
оцінюється і обліковується на окремих спеціально відведених сторінках
журналу.
Оцінки за навчальну практику та навчальні екскурсії виставляються в журнал
окремим рядком та можуть враховуватись при виставленні річних оцінок з
відповідних предметів.
Немає коментарів:
Дописати коментар